Всесві́тній день пое́зії — свято, яке відзначається щороку 21 березня. Встановлено 1999 року ухвалою 30-ої сесії ЮНЕСКО. Вперше відзначено 21 березня 2000 року.
Настільна книга українки
В шухлядах «модні»
книги мертвим крамом,
Збирають пил,
нечитані сторінки.
«Кобзар» не стане
архаїчним хламом,
«Кобзар» - настільна
книга українки!
«Кобзар» - це вічна
книга про життя,
Про думи вистраждані,
кривди і наруги,
Це – інтелект, що
істину шука.
«Кобзар» - про
непозичені науки.
В нім – найгостріші
соціальні драми,
В поетовій душі
протест клекоче,
В нім – Катерина
шкандиба шляхами
І плачуть Перебенді
сліпі очі.
Стинає серце, а перо
карбує,
Як сестри його в
наймах вік тужили,
Як матір, іще зовсім
молодую,
В могилу нужда й
праця положили.
Він так любив Україну
убогу,
І вірив: «Встане
правда! Встане воля!»
Молив їй долю у царя
і в Бога,
Зневірився… Повстав
проти сваволі!
Якщо високі ідеали в
душі маєш,
Із «Кобзаря» черпай
цілющу воду.
Не просто книгу ти в
руках тримаєш –
Мистецький витвір
генія народу!
Немає коментарів:
Дописати коментар